- повірювати
- —————————————————————————————пові́рюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
повірювати
Смотреть что такое "повірювати" в других словарях:
повірювати — див. повіряти … Український тлумачний словник
повіряти — я/ю, я/єш і рідко пові/рювати, юю, юєш, недок., пові/рити, рю, риш, док., перех. 1) Розповідати, звіряти кому , чому небудь щось потаємне, інтимне. 2) Виявляючи довір я, доручати, передавати кому небудь когось, щось; довіряти. 3) рідко. Довіряючи … Український тлумачний словник
повірюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до повірювати … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
накурювати — 1 дієслово недоконаного виду заповнювати повітря тютюновим димом; приготовляти у якійсь кількості накурювати 2 дієслово недоконаного виду збивати пил … Орфографічний словник української мови
звіряти — I я/ю, я/єш і рідко зві/рювати, юю, юєш, недок., зві/рити, рю, риш, док., перех. 1) кому, рідко перед ким. Правдиво, не криючись, повіряти кому небудь свої думки, плани, таємниці і т. ін. •• Звіря/ти ду/шу (се/рце) кому довірливо розкривати кому… … Український тлумачний словник
